Прислів'я та приказки у вивченні історії

Прислів'я та приказки - короткі, влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з його життєвого досвіду та історичного буття. Коли мова вчителя насичена прислів'ями і приказками, що влучно вихоплюють найсуттєвіше, тим вона образніша, яскравіша, а значить, тим сильніше емоційне вираження справляє на учнів.
Часом сухість викладу вчителем матеріалу власної вітчизняної історії збіднює думку учнів, породжує байдужість і пасивність в останніх, що є недопустимим явищем в сучасній школі. Прислів'я і приказки досить своєрідно, по - народному виражають історичні періоди, віхи життя українського народу.
З часів татаро - турецьких набігів на українські землі, з ХІV - ХV століть дійшли до нас прислів'я, в яких вимальовується образ мужнього, справедливого, сміливого та нескореного українця - козака:
- Коли козак у полі, то він на волі
- Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз
- Як кущ розівється, то й козак розживеться
- Хліб та вода - козацька їда
- Береженого Бог береже, а козака шабля стереже
- Козак хороший, та нема грошей
- Що там холод, коли козак молод
- Козак з біди не заплаче
- Гетьман знає, що в нас нічого немає
- Козацькому роду нема переводу
- Козак без волі, як кінь на припоні
- Хоч і спина гола, аби своя воля
- Ви - пани, а ми - запорожці
- Козак не боїться ні тучі, ні грому
- Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води
- Хто любить ніч, тому ворог Січ
З часів татаро - турецького лихоліття дійшли до нас прислів'я, де cлово "татарин"
означає   "ворог", "напасник":
- Свої люди не татари, не дадуть загибати
- Гляди, щоб татари сидячого не взяли
- Гість не в пору - гірше татарина                        
 Багатовікова боротьба українського народу за свою волю, незалежність,
державність знайшла  відображення в багатьох прислів'ях і приказках. Особливо багато їх пов'язано з образами видатних історичних осіб, зокрема з Б.Хмельницьким та його побратимами -козацькими полковниками:
- Висипався Хміль із міха та наробив ляхам лиха
- Не вийде, ляше, на ваше
- Козача потилиця панам ляхам не хилиться
- Або славу добути , або дома не бути
Якими народ хотів бачити своїх синів - захисників і оборонців рідної землі, саме такої
поведінки пропонував їм у прислів'ях:
- Краще впадь, але не зрадь
- Сміливого й куля не бере
- Одвага або мед п'є, або сльози ллє
- Чи пан, чи пропав - двічі не вмирати
- Або полковник, або покойник
- Той не козак, що боїться собак
- Мертвого лева і заєць скубне
- Ідучи по чужу голову і свою несе
- Орел не ловить мух
- Де наше не пропадало
- Не такий страшний чорт, як його малюють
- Не давайся під ноги
- З телячим хвостом у вовки не сунься
-  Хто з ляку вмирає, по тому свині дзвонять
Народ завжди жив з оптимізмом, з вірою у свою здатність здолати ворога, піднявшись на велетенський зріст творити добро і славу в самостійній, незалежній, демократичній державі. Такі прислів'я звучать як гасла, як заклики до боротьби та перемоги:
- Голота ще виліз з болота
- Нужда закон зломить
- Ще буде й на нашій вулиці свято
- Правда й в морі не втоне
Прислів'я та приказки - золоті зернята народної мудрості, сьогодні служать справі виховання національно свідомого підростаючого покоління, гідного продовжувати справу попередніх поколінь в нових історичних умовах.